Запрошуємо,
Гість
|
|
Тобто де б це не було?
|
Адміністратор заборонив доступ на запис.
|
Думаю, что прежде, чем говорить что и где должна делать женщина, нужно определить, о чем именно говорил Ап. Павел коринфским верующим.
|
|
Адміністратор заборонив доступ на запис.
|
|
Олег, уважно слухаю.
|
Адміністратор заборонив доступ на запис.
|
|
усі чекають!!!
|
Адміністратор заборонив доступ на запис.
|
|
Так, ви праві. Але все таки я хотіла знати точку зору пасторів на рахунок питання, написаного вище.
Дякую |
Адміністратор заборонив доступ на запис.
|
Для того, щоб тлумачити, як Ви, сестра Маша, запитуєте, добре було б уявляти, про що йде мова у тексті. На жаль, більше, ніж написано, ми не маємо прямих джерел для пояснення. Є тільки непрямі. Враховуючи текст і непрямі джерела можна до дечого додумуватись і щось уявляти. Я не претендую на те, що моє розуміння є абсолютним. З чимось Ви погодитесь, а з чимось ні. Отже, найперше - це те, що лист було написано до церкви з серйозними духовно-моральними проблемами і більшість повчань Павла стосуються того, як виправити ситуацію.
Як відомо, церква у Коринфі складалась з людей, які у своєму минулому були ідолопоклонниками і відвідувачами численних ідольських храмів, яких на околицях Коринфа було больш ніж 26. У тих храмах зазвичай практикувалось служіння жінок-жриць і жінок-оракулів, чи пророчиць. Там же, у цих храмах, практикувалось спілкування з божеством через говоріння на навідомій мові, т.зв. глосолалії. Панівні ролі у більшості храмів у цьому посередництві займали жінки, хоча були і чоловіки. Багато чого зі свого минулого досвіду люди після навернення до Господа перенесли і в церкву. Це стосувалося не тільки глосолалії, шлюбних відносин, участі у Вечері Господній та ін., але і лідерської ролі жінок у храмових службах. Ап. Павло бачив вади у служінні Коринфської церкви і вказував на невідповідність поведінки жінок у ній. Це стосувалося бажання жінок займати лідерські позиції у церкві, опонувати проповідникам, виражаючи свою думку вголос. Часом це було навіть у вигляді публічної дискусії, коли проповідника просто перебивали. Отже, Ап. Павло вважав такий стан справ неприйнятним і саме до такої поведінки були у нього претензії. Недарма перед цим текстом вказано, що "Бог не є Богом безладу, але миру", а в кінці розділу написано "Але все нехай буде добропристойно і статечно!". Ці два вислови стосуються не тільки пророцтв, говоріння іншими мовами (не глосолалії!), а і всього церковного устрою і служіння. Такі мої думки, коли я читаю вказаний Вами текст із 1Кор.14:34-35. Виходячи з цього, жінки можуть і повинні активно служити у церкві, та і за її межами. Дух Святий наділяє Своїми дарами не лише чоловіків, а і жінок. І ті, і інші повинні знати свої дари, збагачуватися ними, і використовувати їх для збудування церкви (1Кор.14:12). Жінці не личить намагатись зайняти панівні позиції у церкві, тим більше ставати пастором. Але в тому служінні, яким вона займається (а їх є достатьньо), вона має викладатись на всі 100. Як зрештою і кожен з нас. |
|
Адміністратор заборонив доступ на запис.
|