Последние

XXУ цій статті розглянемо запитання, які надходять від церков ВСЦ ЄХБ щодо військової мобілізації християн. Слід зауважити, що відповіді у цьому форматі (запитання-відповідь) не є вичерпними, вони порушуватимуться і в окремих матеріалах служителів, теологів і християн-юристів.

1. Як християнин може захищати свою країну?

− Молитвами: ”Бо ми не маємо боротьби проти крови та тіла, але проти початків, …проти піднебесних духів злоби” (Еф. 6:12).

− Фінансовою допомогою співвітчизникам, котрі у важкий воєнний час мають гостру потребу у цьому. Наприклад, церква може зібрати кошти на закупівлю простирадл для військового шпиталю тощо.

− Різними соціальними проектами, спрямованими на допомогу біженцям, військовим та мешканцям тих територій, де проводяться воєнні дії.

− Фізичною працею в тилу (всіляко сприяти пораненим, доставляти провізію військовим, вивозити людей із небезпечної зони, копати захисні траншеї тощо).

− Мобілізацією до лав Збройних Сил.

2. Чи може християнин брати участь у воєнних діях?

Питання захисту своєї країни зі зброєю в руках – це, перш за все, питання сумління християнина. Той, хто захищає свою країну, не повинен судити того, хто її не захищає у такий спосіб, і навпаки. Це особисте рішення кожної віруючої людини перед Богом.

Перед кожним поколінням віруючих, яке переживало час воєнного лиха, перед кожним християнином у часи насилля це питання поставало особисто.

Історія євангельсько-баптистського руху ХІХ-ХХ століть відзначає: частина християн брала участь у захисті Вітчизни, решта –  дотримувалася пацифічних переконань.

Рішення про захист країни залежить від багатьох чинників, зокрема від спрямування держави і її керівництва (чи це має характер виключно захисту Батьківщини, чи агресивної військової інтервенції й агресії, спрямованої на захоплення інших країн). Для християн важливе і те, чи дбають і захищають державні структури основні права і свободи людей, у тому чисті і християнські, чи, навпаки, їх обмежують. Влада пропагує атеїстичні переконання чи дотримується християнських? Приймаючи рішення, в який спосіб захищати Батьківщину, християнин зважає на такі питання.

Ми покликані до служіння налагодження миру, однак Біблія не засуджує захист, завдяки якому ми зупиняємо поширення зла, що вчиняється щодо нашої родини чи країни.

Тому брати чи не брати у руки зброю під час війни – це особисте рішення кожного християнина перед Богом.

3. Якщо громадянин України є християнином-відмовником від будь-якої участі у воєнних діях за ідейними міркуваннями, чи загрожує йому (у тому числі військовозобов’язаному пастору і диякону) кримінальна відповідальність (термін ув’язнення) за відмову йти на війну?

Насамперед, треба розуміти, що християнство не є пільгою перед суспільним обов’язком. Військовий комісаріат може врахувати переконання християнина і поставити в іншу чергу мобілізації. У разі ухилення від мобілізації правоохоронні органи вирішуватимуть, притягнути правопорушника до адміністративної чи до кримінальної відповідальності.

За неявку до військкомату за повісткою при повній або частковій мобілізації ухильникові загрожує адміністративна відповідальність у вигляді штрафу. За ухилення від призову за мобілізацією ст. 336 Кримінального кодексу України прописана відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від двох до п'яти років.

4. Якщо християнин приніс довідку про свою належність до церкви, якою буде його участь у військовій мобілізації?

Знову ж, християнство не є пільгою! Звісно, що комісаріат може врахувати це і поставити в іншу чергу мобілізації.

5. Чи належать до третьої або ж четвертої хвилі мобілізації юнаки, які подали запит на альтернативну службу?

Альтернативна служба замінює строкову військову службу. На даний момент згідно закону особи, що пройшли альтернативну службу, не будуть мобілізуватись, адже у першу чергу мобілізують військовозобов’язаних, що мають військові спеціальності та досвід. А в 3-й та 4-й хвилі мобілізації звісно, що можуть мобілізувати і «альтернативників».

6.  Які категорії «пільговиків» має четверта хвиля мобілізації?

По суті 4-та хвиля – це коли призивається будь-хто, хто здатний хоч щось робити на війні! Така мобілізація відбувається у затяжній війні. «Пільговики» ті ж самі, що були прописані у статті. Звісно, що законодавець може позмінювати правила призову до лав армії.

7.  Що таке «білий квиток»?

«Білий квиток» можна отримати лише за станом здоров'я. Захворювання, які звільняють від призову і відповідно до яких визначається категорія придатності призовника, перераховані у переліку хвороб (Додаток до Положення про військово-лікарську експертизу).

«Білий квиток» – це сленгове позначення військового квитка, в якому зазначені категорії придатності «В» або «Д», тобто звільняють від призову категорії придатності.

«Білий квиток» насправді червоного кольору, як і військовий квиток. По суті – це один документ. Сьогодні у військовому квитку («білому квитку») стаття, згідно з якою громадянин був звільнений від призову на військову службу, не вказується.

Для отримання «білого квитка» необхідно пройти медичний огляд, на якому буде визначена категорія придатності, і бути визнаним обмежено придатним (категорія «В») або не придатним (категорія «Д») до військової служби.